А що може за гірше бути...(віршування в окупації)


у безмріянні
без жадання
опинитись в чеканні заблуканим
і здійманням руки сигналити
пробігаючим тіням минулого
по дорозі у скелях над прірвою,
що затемнена темінню ночі -
там зірки рухливими совами
і хвилясто саваном вкриті
всі вітри з кажанними крилами,
роздуває там щоки, дмухає
хирний протяг з долоні присмерку,
на волося тобі сіє попелом... -

і отак тепер сивим привидом
безголосий стоїш над прірвою
аби взяли тебе попутником
байдужливі тіні минулого
поки розсвіт вогненними півнями
не росклав багаттями днину -
у якій там стенокардійна
бідна сутність твоя в сьогоденні
на лаві сидить зсутулена
й згорблено
підгодовує крихтами голубів
і нізвідки з"явлена кішка,
що темніша за чорної ночі,
уляглася їй на колінах
і собака, приблуда нічийна
на асфальті битому в бруді
біля ніг її трощить кістку... -

і уся оця хвора ідилія
у тумані похмурого ранку,
що пронизаний зимною сирістю
біля входу в нору,
до квартири,
казна-де що на енному поверсі,
на якого тобі вже не видертись,
до під"їзду ніяк не додибати -
адже болем нестерпним, жабою
викорчовує, рве тобі серце -
і страждений сидиш, пригодовуєш
сміттєзвалищ птахів сивосизових
над проваллям прощань у буденності
...тінь понура загублена в часі...

 

Смотрите также
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
Реклама

Используйте только лучшие стоковые изображения и видео в своей работе!



Зарабатывайте и творите без ограничений!