octo carmen (віршування в окупації)


    1.
    не втішай себе мріями
    кращих своїх сподівань -
    розклади краще долю свою
    в сьогоденні у тлінні на дні,
    у яких вже немає
    подовження у майбуття
    і минулого теж...

    2.
    сам на сам,
    із собою самим,
    наодинці,
    загнаний в кут
    переліч всі роки,
    що життям у світлому світі було,
    ось під небом оцим,
    з якого спадало
    частіше каміння під ноги тобі,
    трохи снігу, дощів
    і нестерпних літніх спекот і жаги...

    3.
    чи було там кохання?.. о, ні!
    там все більше зневага,
    погорда,
    сарказм,
    цинічне блазенство,
    витівка,
    фарс
    і огида гидка -
    споглядання єхидних гримас у істот,
    що святкують веселі свята
    урочистим ходінням у марші
    немов у німому кіні...

    4.
    не дивись,
    відведи краще погляд убік,
    де лежить уже вбитою мить -
    там на згадку про неї шумить,
    шурхотить ковила небесам,
    у безмірних висотах яких
    кружляє у колах чекань
    чорний гайворон-птах
    ...чи то гава?..
    ...а, може, ширяє в просторах
    там грач?.....

    5.
    у розбурханих травах
    почуєш притишений спів цвіркуна
    і... -
    пригадаєш метілі в морозній зимі
    невгамовний вертлявий танок,
    а ще (мов відлунням!) -
    як краплі дощу
    збігають по арфових струнах
    у пісні без слів
    ти почуєш... -
    почуєш красу у мелодіях дивних природи,
    у рухах, у шумі трави,
    передзвони снігів в снігопаді у світі,
    який увела за собою та мить...

    6.
    зазирни в окуляр
    своїм оком крізь лінзи холодні
    в калейдоскопічне життя -
    там клубком переплутаним
    скручений часом твій шлях
    і мигтіння облич,
    і жестів,
    і тіл розфарбованих фарбами
    жовтогарячорожевочервоних світань;
    там у правді брехня
    і брехня отруєна в правді,
    там вічність як мить
    і мить незмінна у дні
    клекотінням бурхливих століть,
    і стогне у тлінні хаос...

    7.
    коли сонце впаде,
    або хмари важкі
    поглинуті будуть,
    зникнуть в пітьмі -
    тоді буде тобі все одно,
    вічніший за мить
    лежатимеш тихий,
    а поруч сумний
    чорний птах охоронцем і ти,
    наодинці з собою самим,
    сам на сам з безпросвітною тьмою,
    мов привид сліпоглухонімий
    замурований в кут,
    у безвихідь буття,
    у якому нема сьогодення,
    майбутнього теж...

    8.
    наче повівом
    протяг торкнеться до скронь -
    так бажання прийде
    розламати,
    розбити.
    ущент розтрощити,
    розвіяти примхи фантазій і диких уяв
    і звбитися в кут,
    рахувати на пальцях слова,
    які викинеш в ніч
    з божевільним вищіром
    в спокій і тишу... -
    сподівання твої там і мрії...

    ___octo carmen - від лат.: восьмивіршик

    14-15/01 - 2017р.

     


     

    Смотрите также

    Информация

    Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии в данной новости.

Стоит посмотреть
Новое


Развитие


Афиша


Подпишись!






Реклама

Используйте только лучшие стоковые изображения и видео в своей работе!



Зарабатывайте и творите без ограничений!